День третій

Наступний вірш "Не співайте мені сеї пісні..." звучить як елегійна мелодія, що обіцяє перепочинок від душевних мук, а у вірші "Знов весна, і знов надії..." народжуються "сни щасливі". Поступово зростає і набирає сили світлий мотив ("Дивлюсь я на яснії зорі...", "Стояла я і слухала весну..."), щоб у поезії "Хотіла б я піснею стати..." вилитися в розлогу, вільну, сонячну мелодію. Ще змагаються мотиви смутку і радості (вірш "Перемога"): "темний гай" "красує в зеленім наряді", "темна хмарка" "освітилась огнем блискавиці", "темна земля" вкрилась "зіллям-рястом дрібним". Але з тієї боротьби постає перед нами ніжна, стійка, мужня авторка (вірш "У чорную хмару зібралася туга моя..."), яку не зломили невимовна туга та гіркі ридання, "до землі не прибили", а, навпаки, загартували волю і серце:
  
     Весняная сила в душі моїй грає,
     Її не зломили зимові морози міцні,
     Її до землі не прибили тумани важкі,
     Її не розбила і ся перелітная буря весняна.
     Я вийду сама проти бурі 
     І стану, - поміряєм силу!